Пацики, давайте без наєздів просто прочитайте нашу маляву, щоб базарить по понятіям.
Нині багато людей використовують кримінальну фєню у повсякденному житті, не розуміючи, звідки пішли певні слова і що вони означають.
Насправді, суто кримінального жаргону в Україні не існує, так як здебільшого в українських в’язницях говорять російською.
Хоча кримінальне арго має досить давню історію, це не заважає нам запозичувати унікальний жаргон і користуватися ним вдома, на вулиці чи на роботі.
Отож, фраєра, нумо знайомитися з фєнєю, якою ми користуємося в житті!
Благодарчка ‒ слово, яке нині використовують у молодіжному сленгові. Означає бажання виразити подяку комусь. Можна замінити на дякую, вельми вдячний, спасибі.
Наїжджати ‒ чіплятися до кого без причини, подеколи публічно, для досягнення більшого ефекту приниження. Можна замінити на ‒ гнати бочку.
Косяк ‒ зробити помилку в якійсь справі чи виконаному завданні. Можна замінити на помилка, недолік.
Щоправда косяків може бути багато: косяк ‒ це і самокрутка з марихуаною. Таку ж назву має село в Житомирській області.
Показуха ‒ це дія, направлена на те, щоб виставляти свою діяльність та її результати у найкращому світлі, водночас ретельно приховуючи усі проблеми. Можна замінити на фальш, обман, окозамилювання.
Пудрити мозги ‒ говорити неправду, щось обіцяти, але не виконувати, провалювати дедлайни і вигадувати причини, чому так сталося. Можна замінити на обманювати.
Качок ‒ чоловік зі спортивною фігурою, який багато часу проводить у спортивному залі. Можна замінити на красунчик, широкоплечий, спортивний, хтознайшо (але це з орієнтацією на особисті смаки кожного).
Бухий ‒ людина, яка не розрахувала міри у споживанні алкоголю. Можна сказати напідпитку, п’яний як чіп.
Геморой ‒ ситуація, яка принесла багато проблем і тепер їх треба вирішувати. Можна замінити на проблеми.
Тримай краба ‒ вживається, коли людина на знак прихильносі хоче потиснути руку. Можна так і сказати: давай руки потиснемо.
Жарити ‒ тут мова про інтимне життя, що належить до розряду тем між двома. Замінити можна на “я займався з нею сексом”.
Це десять слів, які ви точно чули. У нашому активному словнику таких незліченна кількість і кожен хоча б раз використовував їх у повсякденні, бо сучасні дослідники нині нараховують 15 000 слів із кримінального світу.
Погодьтеся, інколи легше вимовити те, що одразу приходить в голову, бо запам’ятовуємо те, що чуємо на вулиці ми краще ніж те, що в театрі (ну так. На вулиці ми частіше буваємо. Та й люди різні. З кожним треба вміти говорити їхньою мовою. Аби краще дійшло).
Тому, коли втрапите в якийсь безпрєдєл і почнеться кіпіш, в якому вам треба буде отвічать за базар і ви не зможете довести кодлу, що у вас немає лаве, а мусорів викликати буде ніяк ‒ використайте парочку знайомих слів, вони точно стануть у нагоді.
То звідки ж з’явилася фєня та чи має вона право на життя так як окремий сленг?
Говорячи про походження кримінального жаргону Микола Чаплик пише, що найбільш поширена думка про те, що виник він з офенської мови. Нею користувалися дрібні торговці та селяни Владімірской губєрнії. Вони їздили селами та продавали ікони, книги та інший дрібний товар.
До речі, на думку дослідників, хронологічно злочинний жаргон почав складатися з початку 18 ст., а до початку 20 ст. основа його була вже сформована.
А от географічно науковці ніяк не можуть визначитися, де ж коріння цього мовного дива. Наприклад, на думку В. Даля “блатна музика” була розроблена кримінальним світом російської столиці.
Існує також припущення, що кримінальне арго остаточно оформилося на основі жаргону кримінального світу дореволюційної Одеси.
Але повернемося до формування мови. До офенських слів потроху, як перлини на намисто, нанизувалися штучні мови, якими користувалися певні групи населення, професіоналізми та слова іншомовного походження. Наприклад, з німецької походять слова “фраєр”, “блат”, “шулер”; з тюркської – “бабай”, “майдан”, “чирик”. Через ідиш до злодійського жаргону проникає давньоєврейська лексика “ксива”, “мусор”.
Уже в совєцький період фєня збагатилася словами з мов різних народів Совка.
Колишні в’язні, які пишуть мемуари розповідають, що кожне слово та й літера на зоні сприймається буквально. Якщо цих правил не буде — з’являться непорозуміння. Тому, відповідно до слів колишніх арештантів, людині, яка вперше потрапила на зону краще не висовуватися і поводити себе тихо. Бо будь-яке слово може обернутися проти них.
Що ж відбувається з фєнєю в тюрмах незалежної України?
Після проголошення незалежності України ставлення до мови змінилося й серед кримінальних авторитетів.
Антоніна Березовенко проводила дослідження з ув’язненими, які мали по 3-4 судимості та відбували покарання в совєцькому союзі та Україні. Науковиця на основі отриманих даних стверджує, що статус української мови значно зріс.
Якщо раніше українську називали “телячою мовою”, а україномовних “биками” чи “колгоспниками”, то нині цього немає, як і необхідності переходити на російську, аби не бути приниженим.
Однак у чернігівських, київських та одеських тюрмах все ж переважає російська, як більш звична та традиційна. На заході країни в’язні та адміністрація спілкуються українською, однак кримінальне арго використовують російське.
Це й зрозуміло, зважаючи на кількість ув’язнень в совєцькому союзі. Люди поверталися з в’язниць уже з іншими звичками та “приносили” додому специфічні слова, які активно використовували в побуті. Як було в союзі з української самі знаєте.
Нині українська значно активізувалася в усному та писемному мовленні персоналу в’язниць, що теж вплинуло на підвищення її статусу. А в українських тюрмах можна почути: гарно, гарненько, вже нема, авжеж, хлопці, вскочити в халепу та інші слова, які мають зовсім інше значення ніж у світі вільному.
Для чого взагалі така мова потрібна?
Цьому існує кілька простих пояснень:
- кримінальний жаргон має позначати зміст і характер злочинної діяльності;
- таким чином ув’язнені виділяють своїх для побудови комунікації;
- подейкують, що фєня — це можливість конспірації. Однак працівники закритих установ уже давно розуміють мову арештантів. Тому таке твердження легко спростувати;
- арго підкреслює приналежність до певної соціальної групи.
Як вона з’явилася у житті кожного з нас
Особливістю сучасного стану кримінального арго є те, що воно вийшло за межі власної соціальної групи та отримало широке розповсюдження у суспільстві.
Це пов’язано з тим, що фєня емоційно насичена, схожа із нецензурними, лайливими словами і тому у суспільстві, яке знаходиться у стані невизначеності, відчувається певний попит на подібну експресію.
Легко жаргонізми підхоплює молодь, додають до активної лексики фанати шансону та ті, хто спілкується з колишніми в’язнями.
Чому має бути український кримінальний жаргон?
Як зауважують лінгвісти, мова існує тільки тоді, коли нею активно спілкуються. Тому важливо, щоб українською спілкувалися всі шари населення. Не має значення чи ви професор філології, чи тренер з плавання, чи кримінальний авторитет.
А це вам як бонус сучасне українське кіно з активним використанням фєні.
У матеріалі використані фрагменти з досліджень А. Березовенко, О. Шкуратенка, М. Чаплика.
Залишити відповідь