Категорія: Тексти
-
«Тато пішов на війну — він мене більше не любить?» або як я пояснюю дитині відсутність батька
Усі свої сім років мій син жив у повній родині. Він звик, що має маму і тата, які його люблять. Він звик до родинних ритуалів і до того, що тато завжди водив його до садочка або до школи. Але тепер для нього все змінилося. Бо тато пішов на війну. Це моя власна історія. Дуже особиста.…
-
«Деякі цивільні вважають військових неадекватними»: стереотипи, з якими стикаються ветерани
Повертаючись із гарячих точок на лікування чи реабілітацію, військові стикаються не лише з фізичними та ментальними проблемами, а й з неприйняттям суспільства та чують фрази по типу: «Та всі ви неадекватні…». Суспільство навішує негативні ярлики, навіть не намагаючись зрозуміти досвід тих, хто віддав за наш спокій своє здоров’я. Ветеран, підприємець та громадський діяч Тарас Лелюх…
-
Ухилянтство, смерть чи служба з в’язнями: спростування міфів мобілізації
Мобілізація в Україні супроводжується страхами та упередженнями. Доки одні доєднуються до війська, інші шукають будь-яку причину, щоб не ставити цивільне життя «на паузу». Таким чином, у соцмережах з’являються стереотипи щодо мобілізації, які створюють паніку та розколюють українське суспільство. Ми спробуємо спростувати «ухилянтські» тези реальними історіями військових, які стали на захист України. Мобілізація (не) дорівнює смерть…
-
Вбивчий бізнес: міжнародні спонсори війни опираються підвищенню акцизів на тютюнову продукцію і вдаються до «меценатства»
Євроінтеграційна політика щорічного підвищення акцизів на сигарети забезпечує значні надходження до українського бюджету. Проте тютюнова індустрія щоразу намагається протидіяти і бореться за преференції. Уряд ініціював чергове підвищення податкових ставок. Натомість тютюновиробники почали себе більш активно позиціонувати як «соціально відповідальний бізнес», який потребує…підтримки. «Але є одне але» – окрім того, що їх продукція прямо шкодить здоров’ю…
-
Психологічне відновлення ветеранів війни та адаптація до цивільного життя
За інформацією Центру громадського здоров’я нині в Україні від 20% до 40% військовослужбовців потребують психологічної допомоги. Симптоми гострої травми виявляють у 60-80% військових, які бачили тіла цивільного населення та стали свідками загиблих побратимів. У той же час військовослужбовець Віктор, що зараз проходить лікування в одному з центрів реабілітації говорить, що більшість військових не хочуть звертатися…
-
Оголошена евакуація: як рятують людей з прифронтових територій
Триває евакуація на сході, півдні та півночі України. Кількість людей, які змушені покинути домівку щодня зростає. Жителі Харківщини, Херсонщини, Донеччини та інших регіонів вкладають найважливіші речі у тривожну валізку, беруть тварин та залишають все у пошуках безпечного місця. Як рятують людей — розповідаємо у матеріалі. Донеччина Кожен десятий українець з приблизно 40-мільйонного довоєнного населення країни…
-
Гелій Снєгірьов: журналіст-письменник, закатований режимом
У 1927 році у родині харківського літератора та вчительки української мови народжується хлопчик. Коли він виростає — стає популярним у совєтській країні журналістом, письменником, кінорежисером. Він має іменитого родича — його дядько відомий літератор-фронтовик Вадим Собко, що мешкає в Москві. І здавалося б, хлопчик-юнак-чоловік міг жити щасливе совєтське життя. Але коли йому було уже за…
-
Чорний світанок та потяги смерті: геноцид кримських татар
Третя ранку. Вісімнадцяте травня. Діти та дорослі ще додивляються сни у своїх ліжках. На шухлядах стоять речі, які передавалися з покоління в покоління, у шафах речі. Тишу порушує стукіт у двері. Він останній, який почують у своїх оселях кримські татари. Після цього їм дадуть кілька хвилин на збори, скажуть брати найнеобхідніше та повезуть на станцію.…
-
Хай живе комунізм! Останній день Миколи Хвильового
13 травня 1933 рік. Харків. У Будинку «Слово» на вулиці Барачній, який побудували для письменників, у квартирі номер 9 за столом зібралися українські літератори. Їх запросив у гості Микола Хвильовий. Спочатку говорили, пили, грали на банджо. А потім Хвильовий запропонував зачитати уривок з нового твору. Вийшов до кабінету та… застрелився. На столі знайшли дві записки.…
-
Переосмислення вишивки: як у Полтаві працює бренд із Донеччини
Вікторія Калініна та Олена Штагер — швачки, які довгий час займалися улюбленою справою поза підприємницькою діяльністю. Спочатку це було лише хобі, яке перетворилося на успішний бренд. У 2018 році, заручившись першою грантовою підтримкою, вони відкрили власний бренд одягу Leliy у місті Добропілля на Донеччині. Спершу планували шити одяг для дітей, але концепцію довелося трохи змінити.…